Європейський суд визнав порушення прав людини у Криму масовими

Україна змогла  довести в Європейському суді з прав людини, що рф веде системну політику порушення прав людини в окупованому Криму.

Про це повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко, пише Радіо Свобода.

За її словами, суд визнав, що порушення не були поодинокими випадками у 2014 чи 2015 роках, а є сталою практикою, яка почалась з моменту захоплення півострова і триває дотепер. Масовість цих порушень прямо пов’язана із впровадженням на анексованій території російського законодавства.

На сьогодні у ЄСПЛ зареєстровано 1101 індивідуальний позов від громадян України, пов'язаний з порушеннями прав людини саме в Криму. Близько 60% з них стосуються примусового відчуження майна. Міністерство юстиції України не виступає представником цих громадян, але долучається до справ як третя сторона на запит суду.

Ще у 2014 році український Мін’юст подав міждержавну скаргу до ЄСПЛ проти рф щодо систематичних утисків на півострові, серед яких — порушення права на власність. У червні 2024 року суд виніс рішення на користь України. Він визнав незаконним і саме захоплення Криму, і подальше нав’язування російського законодавства.

Після початку повномасштабної агресії рф посилила кампанію з вилучення майна. У 2023 році так звана кримська влада заявила про "націоналізацію" понад 2500 об’єктів, серед яких — майно Ігоря Коломойського, будівля Меджлісу кримськотатарського народу та нерухомість, пов’язана з родиною президента Володимира Зеленського.

Україна та міжнародна спільнота одноголосно кваліфікують ці дії як протизаконне привласнення чужої власності. Київ запевняє: після деокупації Криму усі "націоналізаційні" рішення буде скасовано, а майно повернуть законним власникам.

Тим часом офіційна москва пояснює вилучення активів необхідністю фінансування війни проти України.

Ірина Глухова