Менше жінок і аграрії замість підприємців: як змінювався склад Ренійської міськради за три скликання

У січні 2016 року в рамках проєкту «Атестація депутатів місцевих рад», Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» розповідала про депутатський корпус Ренійської міської ради VII скликання. Для наочності його порівнювали з Ренійським міською радою VI скликання. Якщо продовжити цю практику, то, разом з Ренійською міською радою VIII скликання, вийде «груповий портрет» вже не двох, а трьох скликань ренійських депутатів, який і пропонується до вашої уваги.

Почнемо з гендерного балансу. В раді VI скликання було 44% жінок і 56% чоловіків - майже порівну. У раді VII скликання ця рівновага змістилася в чоловічу сторону: 27% жінок і 73% чоловіків. У восьмому скликанні жінки дещо «відіграли» свої позиції, але все одно не дотягли до ситуації 2010 року - 35% проти 65%.

Наступний параметр оцінки - вік. Умовно скликання були поділені на категорії: до 35 років; від 35 до 60 років і старше 60 років. Вийшла наступна картина: за віковими категоріями депутати Ренійського міської ради VI скликання розподілялися так: до 35 років - 8% депутатів, від 35 до 60 років - 81%, старше 60 років - 11%. У раді VII скликання депутатів у віці до 35 років стало 23%, від 35 до 60 років - 77%, старше 60 років - не було жодного. Рада VIII скликання зберегла існуючу тенденцію, причому чисельність середньої вікової групи збільшилася до 88%. У той же час група до 35 років зменшилася до 4%, і знову з'явилася група старше 60 років - 8%. Якщо ж взяти такий показник, як середній вік, то в VI скликанні він був 46,9 років, в VII скликанні - 43,7, а у VIII скликанні - 51 рік. Виходить, Ренійська міськрада спочатку «помолодшала», а потім знову «подорослішала», причому досить різко.

Така характеристика як рівень освіти залишається практично незмінною. У Ренійській міській раді VI скликання депутатів із середньою технічною або базовою освітою було 17%, а з вищою - 83%. У раді VII скликання ці показники склали 19% і 81% відповідно. А в раді VIII скликання - так само 19% і 81% відповідно.

І, нарешті, розподіл депутатів за родом їх занять. В обох попередніх скликаннях (VI і VII) найчисельніші групи становили підприємці і службовці. Зауважимо, що до категорії службовців були включені як власне держслужбовці, так і ті, хто працював на державних підприємствах, таких як Ренійський морський порт або залізничний вузол. Таким чином, в обох скликаннях стабільно були представлені підприємці (бізнесмени) і службовці. Так само в обох скликаннях були присутні лікарі, пенсіонери і тимчасово безробітні. Питома вага лікарів, пенсіонерів та безробітних в обох скликаннях була відносно не великою, а крім того категорія тих, хто «тимчасово не працюєь» досить лукава.

Такі ж тенденції збереглися і в Ренійській міськраді VIII скликання. Як був один лікар серед депутатів попереднього скликання, так і в новому скликанні присутній один лікар. Правда, наприклад, раніше серед депутатів був один журналіст, а у новому скликанні таких немає. Стабільно в раді присутні керівники комунальних підприємств «Водоканалу» і ЖКС. А ось бізнесменів потіснили аграрії. Пов'язано це з тим, що до Ренійської міськради VII скликання входили тільки жителі міста Рені, а до ради VIII скликання, після утворення Ренійської об'єднаної громади, входять і жителі сіл. У результаті частка підприємців в складі депутатського корпусу знизилася з 38% до 23%. А частка аграріїв склала 15%.

І останній штрих, якого не було в портретах Ренійської міськради VI і VII скликань, - співвідношення «містян» і «селян» у раді VIII скликання. А воно таке, що в місті проживають 62% депутатів, а в семи селах громади - 38%. Крім того, самі села у новообраному депутатському корпусі представлені нерівномірно. Від сіл Долинське і Котловина - по три депутати, з Новосельського - два депутати. Села Орловка і Нагірне делегували по одному депутату, а Лиманське і Плавні в депутатському корпусі Ренійської міськради VIII скликання своїх представників не мають.

Нагадаємо, що у грудні Ренійська міськрада ухвалила шість програм, зокрема й соціально-економічного розвитку.