Сусід, що хитається: чому президентські вибори в Румунії критично важливі для України

Румунія стоїть на перехресті вибору між демократичними цінностями та новими політичними викликами. 4 травня в країні з другої спроби відбувся перший тур президентських виборів. Перед голосуванням 18 травня ситуація неоднозначна і дуже важлива для України. Докладніше в матеріалі Інтента з циклу виборчі системи світу. 

Політичний устрій у Румунії

Румунія - це держава з республіканською формою правління з розподілом влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки.

Глава держави - президент, який обирається всенародним голосуванням строком на 5 років. Президент представляє державу, є гарантом незалежності, єдності, територіальної цілісності та конституції.

Має право призначати прем'єр-міністра, скликати референдуми, є головнокомандувачем збройних сил, але його повноваження у внутрішній політиці обмежені.

У разі відставки чи неможливості виконувати обов'язки, їх тимчасово перебирає голова Сенату.

Глава уряду - прем'єр-міністр. Призначається президентом після схвалення кандидатури обома палатами Парламенту. Очолює виконавчу владу, формує уряд і координує його роботу.

Парламент двопалатний, складається з Палати депутатів і Сенату. Законодавча влада належить парламенту, який обирається на основі пропорційної виборчої системи. 
Парламент затверджує уряд, приймає закони, контролює виконавчу владу.

Виборча система в Румунії

Румунія використовує двотурову мажоритарну систему абсолютної більшості для обрання президента. Це означає, що для перемоги в першому турі кандидат повинен набрати понад 50% голосів виборців. Якщо жоден кандидат не досягає цієї межі, проводиться другий тур між двома кандидатами, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі.

Участь у виборах можуть брати громадяни Румунії, які досягли 18 років. Румуни, які мешкають за кордоном, можуть голосувати протягом трьох днів.

Вибори до парламенту проводяться за пропорційною системою із закритими списками партій.

В країні відкривається близько 19 тисяч виборчих дільниць, майже 18 мільйонів зареєстрованих виборців мають право голосу.

Передумови виборів президента 2025 року

Президентські вибори в Румунії, що відбулися 24 листопада 2024 року, мали продовжитися другим туром 8 грудня, оскільки жоден кандидат не здобув абсолютної більшості. Проте 6 грудня Конституційний суд Румунії скасував результати першого туру, посилаючись на ймовірне втручання, схоже на російське, у виборчий процес.

Результати першого туру стали несподіванкою. Ультраправий та проросійський кандидат Келін Джорджеску отримав найбільшу кількість голосів, тоді як ліберальна політикиня Олена Ласконі посіла друге місце. Ключовими темами виборів були корупція, права ЛГБТ, роль християнства в суспільстві та війна між росією та Україною. 

Після першого туру виникли суперечки, які призвели до політичної кризи. Президент Клаус Йоганніс звинуватив кампанію Джорджеску в тому, що її підтримала росія. Після звинувачень у фальсифікації голосування Конституційний суд спочатку наказав провести повторний підрахунок. Проте 6 грудня, після розсекречення розвідувальних документів про російське втручання, суд скасував результати першого туру.

<picture></picture>
Келін Джорджеску. Фото: Alexandru Dobre/AP Photo/picture alliance

26 лютого 2025 року поліція зупинила Келіна Джорджеску під час руху. За повідомленнями, він саме їхав, щоб подати документи для участі у президентських виборах. Його звинуватили в шести правопорушеннях, зокрема у підбурюванні до дій, що загрожують конституційному ладу, а також у зв’язках із фашистськими організаціями.

Влада запровадила щодо нього превентивні обмеження: Джорджеску перебував під судовим контролем, а також отримав 60-денну заборону на поширення ксенофобських і антисемітських заяв у соцмережах. Під час обшуків у будинку охоронця політика поліція виявила 10 мільйонів доларів США, захованих під землею, а також авіаквитки до москви.

7 березня Джорджеску все ж подав свою кандидатуру до Центрального виборчого бюро. Але вже 9 березня його реєстрацію було офіційно відхилено. Як наслідок, 14 березня до Центральної виборчої комісії з’явився Джордже Сіміон.

Вибори 2025 року

Перший тур виборів відбувся 4 травня. Його виграв націоналіст і шанувальник Дональда Трампа Джордже Сіміон, набравши 40,5% голосів, пише Бі-Бі-Сі Україна. Сіміон заявив, що в разі перемоги може привести до влади відстороненого проросійського кандидата Келіна Джорджеску, через якого скасували попередні вибори. СБУ підтвердила Бі-Бі-Сі Україна, що Сіміон раніше отримав заборону на в'їзд в Україну через антиукраїнську діяльність. 

Джордже Сіміон

Біографія Сіміона та політична кар'єра показують, що його заяви, як і його передбачуваність, слід сприймати обережно, пише DW. 38-річний політичний діяч розпочав свою кар'єру майже два десятиліття тому як футбольний хуліган, а невдовзі після цього як ультранаціоналіст, що закликав до об'єднання всіх румунів у "Великій Румунії". Це включає Республіку Молдова та частини сучасної України, зокрема північ Буковини. Через ці вимоги йому заборонено в'їзд до Республіки Молдова з 2014 року та до України з 2020 року.

<picture></picture>
Джордже Сіміон. Фото: Andreea Alexandru/AP Photo/picture alliance

Також Сіміон може мати зв'язки з російською спецслужбою ФСБ - про це заявляв, серед інших, колишній міністр оборони Молдови Анатол Шалару, який, своєю чергою, посилався на молдовські та українські джерела в розвідці. Сіміон, за цими даними, щонайменше один раз у 2011 році зустрічався з агентом ФСБ у Чернівцях в Україні. Чітких доказів зв'язків Сімона з ФСБ немає. Однак один з провідних представників російської євразійської фашистської ідеології Олександр Дугін неодноразово висловлював свою підтримку Сіміону, а також і загалом румунським правим екстремістам.

Нікушор Дан

На другому місці з величезним відривом опинився технократ та чинний мер Бухареста Нікушор Дан із 20,07%.

<picture></picture>
Нікушор Дан. Фото: Eduard Vinatoru/AP

Мер Бухаресту Нікушор Дан - прогресивно-ліберальний політик, зараз безпартійний, пише DW. Політик став відомим як активний борець проти засилля й всевладдя бухарестської мафії, що міцно тримала в руках ринок нерухомості, та співзасновник зелено-ліберальної протестної партії "Союз "Врятуємо Румунію" (USR), міг би допомогти Румунії рухатися вперед. Дан - математик, має репутацію чесного, не корумпованого, але водночас і не надто успішного мера, оскільки він протистоїть потужному апарату. На відміну від Антонеску, він виступає за безумовну підтримку України.

Дан говорить спокійно і врівноважено, його вважають виваженим, раціональним і неконфліктним політиком, який підходить до проблем аналітично і прагне домогтися довгострокових рішень. Його також вважають близьким до народу. Наприклад, він зробив головний вхід до мерії Бухаресту, який десятиліттями був зачиненим і відкривався лише для певних церемоній, вільно доступним.

Пряму мову Нікушора Дана про ситуацію в Україні публікує RFI: "Європа та світ мали 80 років миру, а тепер у нас є росія, держава-агресор, яка вдерлася в Україну. Ми є частиною міжнародних договорів, і оскільки цей рух може призвести до територіальних претензій, які повернуть нас до війни, якої, очевидно, ніхто не хоче, ми повинні допомогти державі, яка є частиною світового порядку, що принесла процвітання. Крім того, якщо говорити про війну в Україні, не забуваймо, що сусідом України є Республіка Молдова, де знаходяться наші співвітчизники. Отже, можлива капітуляція України означала б росію в Республіці Молдова".

Шанси перед 18 травня

Другий тур виборів президента Румунії відбудеться 18 травня і, видається, може бути набагато драматичнішим, ніж перший, пише RFI.

<picture></picture>
Зображення: HotNews/Графіка Свят Вєтров RFI

Ситуація динамічна і зараз ще складно однозначно сказати, хто ж зрештою переможе. Утім, соціологи моделюють ситуацію.

Так, соціолог Ремус Штефуряк, директор організації INSCOP Research, вважає, що явка у другому турі виборі буде на 10-13% вищою, ніж у першому. А це означає, що румунське суспільство мобілізується.

А згідно з опитуванням AtlasIntel Джордж Сіміон та незалежний кандидат Нікушор Дан мають паритет: кожен з них може набрати 48,2% голосів у другому турі президентських виборів. 2,6% респондентів ще не визначилися, за кого проголосують.

Можемо констатувати, що зараз до Румунії прикута увага всієї Європи. Перемога Джорджа Сіміона означатиме посилення блоку Орбана-Фіцо в ЄС, у разі обрання Нікушора Дана зовнішньополітичний курс сусідів навряд чи зміниться, а Україна не отримає на чолі цієї держави політика, який недвозначно симпатизує москві. 

Показово, що президентка Молдови Мая Санду висловила підтримку саме меру Бухареста Нікушору Дану в другому турі. Про це пише Європейська правда. 

За словами Санду, вона сподівається на "європейську і сильну Румунію", яка залишиться поруч із Молдовою на її європейському шляху.

"Ми дуже хочемо і надалі мати дуже добрі відносини з Румунією. Я особисто буду підтримувати Нікушора Дана", – зазначила президентка Молдови.

Ігор Льов