Чи страшна побутова ксенофобія?

Про побутову ксенофобію.

Бабуся моя, одна з найдобріших людей, яких я коли-небудь знала, іноді казала так: "От турок царя небесного". Себто, скажемо так, не дуже розумна людина. Якби її спитали, що вона має проти турецького народу, гадаю, вона б здивувалася, бо, звісно, що нічого проти не мала.

Або, наприклад, часто кажуть: "Ти що, молдаванин?". У тому ж значенні, само собою. У моїй родині вже зараз так не кажуть, але колись казали.

Ну і "родзинка" звичок моєї сім'ї - ніколи не вживати слова "росіянин". У нас звикли казати "к...п". Угу, навіть не те слово, за яке банить Фейсбук.

Звісно, ніхто з моїх рідних етнічними чистками не займався і в геноцидах участі не брав. А ті приклади, що їх наводжу, - начебто незлобиві звички, які, як пишуть поети, "сягають корінням глибини століть". От тільки чи завжди "глибина століть" варта того, щоб переносити її на століття двадцять перше?

Часто думаю, що всі люди загалом - мерзенні істоти. От серйозно. Так часто з-за наших згорблених за ноутбуками спин так і проглядає хижа тінь гомо сапієнса з каменюкою. Харрарі це пояснює просто: тисячі років людина жила в печері (або умовній печері), виживаючи, як могла, а правам людини - хіба років сто або й менше. Тож не дивно, що мені здається: от ще мить і ми, відкинувши геть смартфони, побіжимо на площу дивитися, як палять відьму. Ну, власне, десь так воно і є. Бо ми одночасно репостимо новини про Маска і про підпалений ромський табір. Лиса гора - це так символічно, еге ж?

"Я не фашист. але ці роми....". "А що поганого в слові "негр"? Нормальне слово, в українській/російській мові воно не має такого контексту, як в США". "Угу, казав "цигани" і казати буду, нормальне слово". І ці самі люди, які так кажуть, раптом обурюються: "Як "ж..д" - нормальне слово? Нічого воно не нормальне, це образа!!!". Угу, образа. І всі інші слова в цьому абзаці - так само.

Особливо мене дивує, коли представники одних етносів, котрі самі потерпають від дискримінації, вважають за нормальне дискримінувати представників інших етносів. Мовляв, так, мій народ не ображайте, але що ви хочете від циганів?

Або ще з цікавого: окремі представники часто дискримінованих спільнот, не бачать нічого особливого в підпалі табору. Або ж навпаки, представники якоїсь національної громади запросто можуть не подати людині руку через те, що він - гей, наприклад.

Це я до того веду, що геноциди, чистики, вбивства і смерть починається з розподілу на "євреїв" і "ж..в", на "ромів" і "циган", на білих і чорних, на хуту і тутсі. І так далі. Потім других вбивають. А перших - як вийде. Але других завжди тисячі і мільйони. А перших - як вийде. І, до речі, приналежність до перших - ніколи не індульгенція і не гарантія, що ти ніколи не станеш другим.

Евгения Генова