Децентралізація обходиться народним депутатам-мажоритарникам все дорожче

Децентралізація обходиться народним депутатам-мажоритарникам все дорожче. Раніше як було? Приїхав раз на п'ять років на округ, привіз пару ноутбуків, штук п'ять сіток м'ячів, максимум - дав пару копійок на дешевенький дитячий майданчик, який за місяць розвалюється. І опля, можна спокійно нічого не робити наступні п'ять років.

Фінансова децентралізація, мабуть, неочікувано для багатьох нардепів, лишає на місцях стільки грошей, скільки там не бачили зроду-віку. Об'єднані громади мають іще більше. За час з останніх парламентських виборів 2014 року ситуація в країні змінилася настільки, що в це важко повірити. Це не дуже помітно, якщо сидіти в кабінеті великого міста. Але це дуже помітно в селах і містечках.

Тут уже не здивуєш ноутбуком - їх закуповують десятками на кожну школу. Тут по три-чотири мультимедійні дошки в сільській школі. І закуповують не м'ячі, а тренажери для спортзалів. Тут витрачають мільйони на пластикові вікна, які - о боги - ставлять не лише на фасадах, а всюди (скільки я наслухалася тих історій про вікна від нардепів з "лицьової" сторони будівель - йой). Тут більше не потребують ганебних карусельок, бо мають змогу встановлювати добротні ігрові майданчики зі штучним м'яким покриттям і великою кількістю атракціонів. І апаратами УЗД медиків не здивуєш. І навіть стоматологічними кабінетами.

Тепер тут питають у нардепів: а де дороги? І де кадри? На місцях волають про кадри, це тепер питання не те що ленінське, а просто от чи не найгостріше. Майбутнім лікарям купують відремонтовані квартири, закуповують обладнання і медикаменти. А лікарів - нема. Бо їх всі ці роки ніхто й не намагався запрошувати до села.

Бо нардепи купували м'ячики, замість того, аби вирішувати стратегічні завдання. І тепер, коли хтось з "благодійників" привозить ноутбук у школу, на нього дивляться з жалем і показують комп'ютерні класи. І ніжно так питають: "А коли дороги державного значення будуть, га, рідненький? Що там у Раді?".

Це я все до того веду, що вже зараз нардепи починають оживати, вилізати з припорошених тлєном трун і, важко розминаючи кігті, хижо розглядають карти своїх мажоритарних округів. Вони спали чотири роки, щоб скоро вилізти на світ Божий і почати готуватися до наступних виборів. І я би дорого віддала, аби мажоритарки на них не було. Це зло, яке нищить реформи, нищить будь-що людське і дає змогу цим упирям знову пити кров.

Евгения Генова