Одеський криголам завершив четвертий сезон, який виявився активнішим за інші

Українське науково-дослідче судно "Ноосфера" завершило четвертий антарктичний сезон, який став активнішим за три попередні, й 10 травня пришвартувалося в порту Кейптауна (ПАР).

Як повідомили в Національному антарктичному центрі, у цьому сезоні команда "Ноосфери" здійснила рекордних п'ять рейсів в Антарктику.

Загалом судно пройшло понад 20 тисяч морських миль (більш як 37 тисяч кілометрів), що майже дорівнює довжині екватора Землі. Через російську агресію "Ноосфера" поки не може повернутися в порт приписки — Одесу. Тому наразі перебуватиме в порту тимчасової дислокації — Кейптауні. 

Програму четвертого сезону виконали два 🇺🇦 українські капітани родом з Одеської області: Павло Панасюк та Андрій Старіш. Павло Панасюк водить "Ноосферу" ще з її першої антарктичної місії 2022 року. Для Андрія Старіша це був перший сезон в ролі капітана - того він себе зарекомендував як старший помічник капітана.

У грудні 2024 року "Ноосфера" прибула у першу точку призначення — на польську антарктичну станцію "Арцтовський" на острові Кінг Джордж. В середині грудня "Ноосфера" вирушила в четвертий антарктичний сезон. Як і всі попередні, він проводився у співпраці з Польською антарктичною програмою. Також цей сезон став найбільш міжнародним з усіх попередніх. У ньому заплановані колаборації з США та Іспанією, спільні дослідження з Чехією та виконання двох проєктів ЄС "Горизонт Європа".

У травні 2024 року Українське науково-дослідче судно "Ноосфера" завершило третій антарктичний сезон й пришвартувалося в порту Кейптауна (ПАР). 

28 травня 2022 року українське науково-дослідне судно "Ноосфера", яке вийшло з Одеси за місяць до повномасштабного вторгнення 28 січня, прибуло до Кейптауну. Тоді вчені завершили перший антарктичний сезон. Таким чином, вперше за 20 років Україна здійснила антарктичну експедицію власним науковим флотом. У квітні 2022 року український науково-дослідний криголам "Ноосфера" замість російського судна змінив полярників на польській антарктичній станції "Арцтовський". 

Фото: НАНЦ

Кирило Бойко