Пензель, голос, сцена: мисткиня, яка творить без обмежень

"Вокалістка, художниця, акторка театру та кіно, фотографиня", - так представляє себе Анастасія Бакунова, зауважуючи, що не може виділити якийсь з напрямків своєї творчості більше. Для неї це немов питання: "Кого з батьків любиш більше?". Інтент зв’язався з Анастасією, щоб поспілкуватися про її дебютну персональну виставку картин "Чотири кольори натхнення". У своїй роботі дівчина поєднала лише червоний, синій, жовтий та чорний, — основні первинні кольори. 

Творчій ген у спадок 

25-річна Анастасія Бакунова розповідає, що усе її життя нероздільно пов’язане з мистецтвом, оскільки вся родина є дуже творчою. Але шляхи опанування вокалу та живопису були зовсім різними. Дівчина з 9 років навчалася у музичній школі по класу фортепіано. Професійну освіту здобувала у Києві, спочатку в Академії мистецтв ім. Павла Чубинського, потім в Національній академії керівних кадрів культури та мистецтв. 

"Вокальні здібності в мене ймовірніше від матері, хоча дідусь та бабуся теж мають гарні голоси. Однак в них саме народні голоси, академічного, як в мене, в роду ще не було. Дідусь працював в Будинку культурі, а мама й бабуся там виступали. До сцени звикла з дитинства. З 6 років співала при Будинку дитячої творчості, а з 12 років була солісткою художнього колективу "Професійний аграрний ліцей" м. Кобеляки, де керівником була мама. Завдяки обом закладам я не лише вдосконалила вокальні здібності, а й збагатила досвід сценічних виступів, які принесли призові місця на міжнародних конкурсах", - говорить артистка.  

Анастасія у дитинстві

Натомість про здібності до малювання мисткиня зауважує чітко й без жодних вагань – від батька, який є художником.  

"Я споглядала за ним і просто почала малювати для себе. В 11 років попросила навчити мене – він поставив вазу з чашкою та сказав зобразити цей натюрморт. Бо в його розумінні, аби навчитися малювати академічно необхідно починати з азів: форм, тонів тощо. Мені ж так не хотілося, здавалося, що все це вмію й так добре. Тому на цьому все закінчилося, тато більше мене не вчив", - з посмішкою згадує Анастасія.

Вона додає, впертості їй не бракує, тому продовжила малювати надалі. Батько ж увесь цей час лише давав рекомендації, вказуючи на помилки чи недоліки. Таким чином художньої майстерності Анастасія навчалася здебільше самостійно. 

В 12 років зобразила перший портрет реальної людини, а в 15 років перетворила захоплення у заробіток. Саме тоді дівчина почала малювати портрети на замовлення. І лише в дорослому віці вирішила здобути професійну освіту – закінчила Київську державну академію декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука за спеціальністю "Графічний дизайнер".

Знайомство зі сценою наново 

Театр в житті Анастасії Бакунової з’явився раптово, але швидко зайняв своє місце та розкрив прихований творчий потенціал. 

"Я родом з міста Кобеляки у Полтавській області. Там познайомилася з чоловіком, який багато працював по відрядженнях. Вирішила, що буду їздити з ним. У 2023 році ми переїхали до Миколаєва. Коли дізналася, що в місті працюють два театри – вирішила піти подивитися. Адже я ніколи не була в них: ні як артист, ні як глядач", - ділиться Анастасія. 

Звичайна цікавість і трохи невгомонної енергії, за словами мисткині, перетворили цей похід у нову професію. Під час візиту вирішила поцікавитися чи немає в театрах вакансій. Зважаючи на музичну освіту та концертний досвід свій вибір зупинила на Миколаївському національному академічному українському театрі драми та музичної комедії. А наприкінці 2023 року перейшла працювати в Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Миколи Куліша.

Анастасія Бакунова в театрі 

"Театр відкрив для мене сцену в іншому світлі. Це можна ще обумовити як вийти із зони комфорту за одну секунду. Тому що співати та грати – зовсім різні речі. А ще, театр це окремий світ, зі своїми правилами та традиціями. Тож десь рік тривала адаптація. Спасибі за підтримку директорів обох установ, режисерів та колег. Бо це дуже важливо для початківців", - зізнається Анастасія. 

Акторка не приховує, довелося багато вчитися. В репертуар входила поступово. Сьогодні вона залучена в усіх музичних концертах та готується до прем’єри першої вистави – комедійного спектаклю "Обережно жінки". 

"Я дуже творча людина, тож грати будь-який емоційний стан для мене виявилося зовсім нескладно. Тим паче коли з режисером на одній хвилі, варто просто уважно слухати його і все вийде досить легко. Натомість найважче в акторстві мені даються тексти. Бо не мала подібної практики, аби вчити напам’ять сценарії в такому обсязі та з певним змістом. При цьому, специфіка вивчення текстів для театру, фільму чи серіалу різна", - пояснює Анастасія. 

Дівчина сміливо йде на ризики та постійно випробовує свої сили. Нещодавно здобула перший досвід знімання для кінострічки. Зіграла одну з головних ролей в одній історії багатосерійного серіалу українського телеканалу.  

"Ця професія цікава тим, що скільки ти будеш жити на сцені – стільки для тебе це буде в новинку. Звикнути до чогось одного просто неможливо. Кожна нова роль, сценарій, сцена дають інші емоції, знання, відчуття. Тому акторство це постійне навчання, з всебічним розвитком та рухом вперед. Це насправді дуже класно, бо це мій комфортний стан", - наголошує Анастасія. 

Чотири кольори натхнення 

З початком повномасштабного вторгнення замовлень на картини ставало все менше, а на момент переїзду до Миколаєва ця робота повністю "стала на паузу". Дівчина іноді малювала щось для себе, за наявністю натхнення. Все змінилося з появою херсонського театру.

"Щось у мене перемкнулося. Я створила першу картину та зрозуміла, що хочу зробити виставку. І коли намалювала друге полотно – сформулювала концепцію. Потім про мої роботи дізнався Олександр Книга (генеральний директор та художній керівник Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша, - ред.), який допоміг реалізувати задум. Планували художній дебют в стінах театру, однак через безпекову ситуацію перенесли його до миколаївських колег. Але Херсон ще обов’язково побачить експозицію", - говорить художниця.  

Анастасія та Олександр Книга

В травні 2025 року в Миколаївському академічному художньому драматичному театрі відбулося відкриття першої персональної виставки Анастасії Бакунової "Чотири кольори натхнення". В ній 20 робіт з різних періодів творчості. Серед стилів, за словами авторки, акцент на попарт, однак присутні класичний пейзаж, риси сюрреалізму та імпресіонізму. Головна ідея експозиції – використання лише чотирьох фарб: червоної, синьої, жовтої та чорної.

"Ці кольори яскраві, гармонійно поєднуються та навіть у контрасті добре зчитуються. Символічність… Скажу особисту думку. Червоний – пристрасть та життєва сила, що пульсує та заряджає енергією. А ще, це позначка любові та бунту, яка закликає до дії. Синій, то глибина океану та спокій неба. Він спонукає до роздумів, заспокоює та дарує відчуття внутрішньої гармонії. Жовтий – сонячний промінь, який асоціюється з дитинством. Він надихає на нові звершення й змушує посміхатися. І чорний, то таємниця. Це невідоме, що завжди манить до себе", - пояснює мисткиня. 

Робота з експозиції 

Анастасія дотримується думки, що мистецтво кожен має відчувати по-своєму. Тож автор не має нав’язувати свої сенси кольорів, стилів, сюжетів. Таким чином при погляді на картину глядача зачепить не ідея та її подача, а те, що буде зчитуватися поміж рядків особисто ним.

"Ця подія була вкрай відповідальною для мене. На відкриття прийшло багато людей, від яких надійшло чимало приємних відгуків. А ще тато зізнався, що не очікував, що я колись матиму персональну експозицію та дуже пишався моїми досягненнями. 

Насправді підтримка рідних, друзів та колег завжди спонукала мене не зупинятися на чомусь одному. Я щаслива, що можу розвиватися в різних сферах, а не лише як лише вокалістка, чи акторка, чи художниця", - не приховує Анастасія. 

Зараз мисткиня розробляє ідею наступної виставки. Це буде продовження окремих картин з наявного доробку, перетворення їх у серію полотен. Що ж стосується стилю, то його авторка залишить майже незмінним – чотири кольори, які будуть поєднані на кшталт попарт з елементами натуралізму. 

Робота з експозиції

Представити роботи художниця планує вже у вересні поточного року на відкритті театрального сезону у херсонському театрі. 

"Також хочу організувати фотовиставку "Стежками рідного краю". Всі світлини пейзажів були зроблені мною, адже це ще одне творче захоплення. Я переконана, що не потрібно просто проживати день, а треба щось приносити у це життя – створювати те, що можна побачити, почути чи торкнутися. В моєму випадку це здійснюється за допомогою мистецтва, яке є частиною мене", - підсумовує Анастасія.  

Усі фото надала співрозмовниця.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Ігор Льов

Яніна Надточа